буфетниця

БУФЕ́ТНИЦЯ, і, ж.

Жін. до буфе́тник.

Буфетниці досить жваво торгували (М. Трублаїні);

Іван Кирилович привітався з буфетницею. Вклонився офіціантці (В. Дрозд);

У буфеті стаю у чергу і знічев'я спостерігаю за роботою буфетниці (з газ.).

Значення в інших словниках

1. буфетниця — буфе́тниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. буфетниця — -і. Жін. до буфетник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буфетниця — БУФЕ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до буфе́тник. Буфетниці досить жваво торгували (Трубл., II, 1955, 21).  Словник української мови в 11 томах