1. Словник української мови у 20 томах

буфетниця

БУФЕ́ТНИЦЯ, і, ж.

Жін. до буфе́тник.

Буфетниці досить жваво торгували (М. Трублаїні);

Іван Кирилович привітався з буфетницею. Вклонився офіціантці (В. Дрозд);

У буфеті стаю у чергу і знічев'я спостерігаю за роботою буфетниці (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буфетниця — буфе́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. буфетниця — -і. Жін. до буфетник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буфетниця — БУФЕ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до буфе́тник. Буфетниці досить жваво торгували (Трубл., II, 1955, 21). Словник української мови в 11 томах