буфи
БУ́ФИ, буф, мн.
Великі пишні складки на вбранні.
Входить Націєвський, одягнений у сюртук .. Рукава з буфами (І. Карпенко-Карий);
Одягалися [гунни] в дивні, з високими буфами хітони (Д. Міщенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буфи — бу́фи множинний іменник Орфографічний словник української мови
- буфи — буф, мн. Великі пишні складки на вбранні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- буфи — (сукні) брижа Словник чужослів Павло Штепа
- буфи — бу́фи (від франц. bouffer – надуватися) пишні зборки на рукавах. Словник іншомовних слів Мельничука
- буфи — БУ́ФИ, буф, мн. Великі пишні складки на вбранні. Входить Націєвський, одягнений у сюртук.. Рукава з буфами (К.-Карий, І, 1960, 352). Словник української мови в 11 томах