буфи

бу́фи

буф, мн.

Великі пишні складки на вбранні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буфи — бу́фи множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. буфи — (сукні) брижа Словник чужослів Павло Штепа
  3. буфи — БУ́ФИ, буф, мн. Великі пишні складки на вбранні. Входить Націєвський, одягнений у сюртук .. Рукава з буфами (І. Карпенко-Карий); Одягалися [гунни] в дивні, з високими буфами хітони (Д. Міщенко). Словник української мови у 20 томах
  4. буфи — бу́фи (від франц. bouffer – надуватися) пишні зборки на рукавах. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. буфи — БУ́ФИ, буф, мн. Великі пишні складки на вбранні. Входить Націєвський, одягнений у сюртук.. Рукава з буфами (К.-Карий, І, 1960, 352). Словник української мови в 11 томах