буфетний
БУФЕ́ТНИЙ, а, е.
Прикм. до буфе́т.
В залі станції біля невеличкої буфетної вітрини стояв .. залізничник і розглядав у вітрині різні страви (Л. Смілянський);
// Наявний у буфеті (у 2 знач.).
Чинно й холодно підносив льокай заспаним пасажирам буфетні продукти (М. Хвильовий);
// у знач. ім. буфе́тна, ної, ж., заст. Кімната, в якій готують закуски, напої та зберігають посуд.
Капітан і його провідник зайшли до буфетної (О. Полторацький);
[Базіль] підвівся і поспішив туди, де звик шукати найвищий смисл свого буття, – в буфетну (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)