буфетний
БУФЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до буфе́т.
В залі станції біля невеличкої буфетної вітрини стояв.. залізничник і розглядав у вітрині різні страви (Сміл., Сашко, 1957, 89);
// у знач. ім. буфе́тна, ної, ж., заст. Кімната, в якій готують закуски, напої, зберігають посуд.
Капітан і його провідник зайшли до буфетної (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 14).
Словник української мови (СУМ-11)