буцкати

бу́цкати

-аю, -аєш, недок., перех. і без додатка.

Те саме, що буцати.

Значення в інших словниках

1. буцкати — бу́цкати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. буцкати — БУ́ЦКАТИ, аю, аєш, недок., кого, що і без дод., розм. Те саме, що бу́цати. Ходить, як овечка, а буцкає, як баран (Номис).  Словник української мови у 20 томах
3. буцкати — див. бити; колоти  Словник синонімів Вусика
4. буцкати — БИ́ТИСЯ (про рогату худобу — робити удари рогами, лобом), БУ́ЦАТИСЯ розм., БУ́ЦАТИ без додатка, розм., БУ́ЦКАТИ без додатка, розм., ТУ́ЦКАТИСЯ рідко. — Док.: бу́цнутися, бу́цнути.  Словник синонімів української мови
5. буцкати — БУ́ЦКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка. Те саме, що бу́цати. Ходить, як овечка, а буцкає, як баран (Номис, 1864, № 3031).  Словник української мови в 11 томах
6. буцкати — Буцкати, -каю, -єш гл. = буцати. Ходить як овечка, а буцкає як баран. Ном. № 3033.  Словник української мови Грінченка