Значення в інших словниках
-
буцик —
бу́цик іменник чоловічого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
буцик —
БУ́ЦИК, а, ч., діал. Коржик. Невістка напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
-
буцик —
БУ́ЦИК, а, ч., діал. Коржик. Невістка напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів (Барв., Опов.., 1902, 130)
Словник української мови в 11 томах
-
буцик —
Буцик, -ка м. Родъ лепешки, жареной въ маслѣ. Шейк. Напече книшів, пиріжків, буциків. Г. Барв. 130.
Словник української мови Грінченка