буцик
бу́цик
-а, ч., діал.
Коржик.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буцик — бу́цик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- буцик — БУ́ЦИК, а, ч., діал. Коржик. Невістка напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
- буцик — БУ́ЦИК, а, ч., діал. Коржик. Невістка напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів (Барв., Опов.., 1902, 130) Словник української мови в 11 томах
- буцик — Буцик, -ка м. Родъ лепешки, жареной въ маслѣ. Шейк. Напече книшів, пиріжків, буциків. Г. Барв. 130. Словник української мови Грінченка