1. Орфографічний словник української мови

буцик

бу́цик

іменник чоловічого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буцик — -а, ч., діал. Коржик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буцик — БУ́ЦИК, а, ч., діал. Коржик. Невістка напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  3. буцик — БУ́ЦИК, а, ч., діал. Коржик. Невістка напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів (Барв., Опов.., 1902, 130) Словник української мови в 11 томах
  4. буцик — Буцик, -ка м. Родъ лепешки, жареной въ маслѣ. Шейк. Напече книшів, пиріжків, буциків. Г. Барв. 130. Словник української мови Грінченка