буявіти буя́віти -явію, -явієш, недок., заст. Буяти. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках буявіти — Буявіти, -вію, -єш гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі. МВ. (О. 1862. І. 96). Словник української мови Грінченка