буявіти

Буявіти, -вію, -єш

гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі. МВ. (О. 1862. І. 96).

Значення в інших словниках

1. буявіти — -явію, -явієш, недок., заст. Буяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови