буявіти
Буявіти, -вію, -єш
гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі. МВ. (О. 1862. І. 96).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буявіти — -явію, -явієш, недок., заст. Буяти. Великий тлумачний словник сучасної мови