бушувати

Значення в інших словниках

1. бушувати — Нишпорити, шукати [I] Словник з творів Івана Франка
2. бушувати — (бурхливо виявляти якусь силу, зокрема в природі) вирувати, бурхати, нуртувати, буяти, лютувати, підсип.: шаленіти, шаліти, сатаніти. Словник синонімів Полюги
3. бушувати — бушува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
4. бушувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Бурхливо, навально виявляти якийсь рух, силу, перев. руйнівну. 2》 Поводитися нестримано, виявляти гнів, роздратування; бешкетувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. бушувати — Бурхати, бурхнути, вибурхувати, вибурхати, збурхувати, збурхати, розбурхувати, розбурхати, буяти, вибуяти, збуяти, розбуяти, вирувати, завирувати, звировувати, звирувати, розвировувати, розвирувати, гримати, гримнути, загримати, вигримувати... Словник чужослів Павло Штепа
6. бушувати — БУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бурхливо, навально виявляти яку-небудь дію, силу, перев. руйнівну. І від бурі, що бушує, і від грому .. шум такий і грохот, що страшно і згадати!.. (Г. Квітка-Основ'яненко); Море бушує, і ревуть хвилі, й лізуть на берег (М. Словник української мови у 20 томах
7. бушувати — Ую, -уєш, недок. 1. Зухвало себе поводити: голосно говорити, розмахувати руками, заводити бійку. Не бушуй, а то менти припруться — спалять. 2. Шуміти, хвилюватись. Що ти бушуєш раніше часу: хай пройде час, все заспокоїться, тоді і вирішиш. Словник сучасного українського сленгу
8. бушувати — див. вирувати Словник синонімів Вусика
9. бушувати — БЕШКЕТУВА́ТИ (порушувати порядок, правила пристойності, супроводжуючи це галасом, сваркою, бійкою), ДЕБОШИ́РИТИ рідше, ДЕБОШУВА́ТИ рідко, ГАЛАБУ́РДИТИ діал.; БУШУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
10. бушувати — БУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бурхливо, навально виявляти якийсь рух, силу, переважно руйнівну. І від бурі, що бушує, і від грому.. шум такий і грохот, що страшно і згадати!.. (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах