бушувати
БУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Бурхливо, навально виявляти яку-небудь дію, силу, перев. руйнівну.
І від бурі, що бушує, і від грому .. шум такий і грохот, що страшно і згадати!.. (Г. Квітка-Основ'яненко);
Море бушує, і ревуть хвилі, й лізуть на берег (М. Коцюбинський);
В Японському морі бушує тайфун (О. Довженко);
Від сонячної Одеси до далекої заполярної каторги бушує смерч (І. Багряний);
* Образно. У грудях бушувало серце (Іван Ле);
Ціла буря бушувала в душі .. Сокола (В. Собко).
2. Поводитися нестримано, перев. виявляючи гнів, роздратування; бешкетувати.
– Ви бушуєте, поки нема мого Антося, а хай-но приїде, то дасть він вам гарту! (А. Свидницький);
Отець Андрій підняв руку та йому [панові]: – Бушувати в моїй хаті не годиться (Марко Вовчок);
Там [по селах] бушували загони монголів, рабуючи та мордуючи людей (І. Франко);
За столом, підігрітий хмелем, бушує Ларіон Денисенко (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- бушувати — Нишпорити, шукати [I] Словник з творів Івана Франка
- бушувати — (бурхливо виявляти якусь силу, зокрема в природі) вирувати, бурхати, нуртувати, буяти, лютувати, підсип.: шаленіти, шаліти, сатаніти. Словник синонімів Полюги
- бушувати — бушува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- бушувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Бурхливо, навально виявляти якийсь рух, силу, перев. руйнівну. 2》 Поводитися нестримано, виявляти гнів, роздратування; бешкетувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бушувати — Бурхати, бурхнути, вибурхувати, вибурхати, збурхувати, збурхати, розбурхувати, розбурхати, буяти, вибуяти, збуяти, розбуяти, вирувати, завирувати, звировувати, звирувати, розвировувати, розвирувати, гримати, гримнути, загримати, вигримувати... Словник чужослів Павло Штепа
- бушувати — Ую, -уєш, недок. 1. Зухвало себе поводити: голосно говорити, розмахувати руками, заводити бійку. Не бушуй, а то менти припруться — спалять. 2. Шуміти, хвилюватись. Що ти бушуєш раніше часу: хай пройде час, все заспокоїться, тоді і вирішиш. Словник сучасного українського сленгу
- бушувати — див. вирувати Словник синонімів Вусика
- бушувати — БЕШКЕТУВА́ТИ (порушувати порядок, правила пристойності, супроводжуючи це галасом, сваркою, бійкою), ДЕБОШИ́РИТИ рідше, ДЕБОШУВА́ТИ рідко, ГАЛАБУ́РДИТИ діал.; БУШУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- бушувати — БУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бурхливо, навально виявляти якийсь рух, силу, переважно руйнівну. І від бурі, що бушує, і від грому.. шум такий і грохот, що страшно і згадати!.. (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- бушувати — Бушувати, -шую, -єш гл. 1) Бушевать. Не буйнії вітри в темнім лузі бушували. Дума. 2) Оковывать (колеса). Бушовані колеса. Словник української мови Грінченка