1. Словник чужослів Павло Штепа

бушувати

Бурхати, бурхнути, вибурхувати, вибурхати, збурхувати, збурхати, розбурхувати, розбурхати, буяти, вибуяти, збуяти, розбуяти, вирувати, завирувати, звировувати, звирувати, розвировувати, розвирувати, гримати, гримнути, загримати, вигримувати, вигримнути, нагримувати, нагримати, погримувати, погримати, гуркотіти, загуркотіти, згуркотіти, вигуркотіти, погуркотіти, прогуркотіти, казитися, показитися, сказитися, лютувати, вилютувати, залютувати, злютувати, пролютувати, нуртувати, зануртувати, зінуртувати, рознуртувати, шпувати, зашнувати, зішпувати, пошпувати, пропіпувати, див. бурлити

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бушувати — Нишпорити, шукати [I] Словник з творів Івана Франка
  2. бушувати — (бурхливо виявляти якусь силу, зокрема в природі) вирувати, бурхати, нуртувати, буяти, лютувати, підсип.: шаленіти, шаліти, сатаніти. Словник синонімів Полюги
  3. бушувати — бушува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. бушувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Бурхливо, навально виявляти якийсь рух, силу, перев. руйнівну. 2》 Поводитися нестримано, виявляти гнів, роздратування; бешкетувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бушувати — БУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бурхливо, навально виявляти яку-небудь дію, силу, перев. руйнівну. І від бурі, що бушує, і від грому .. шум такий і грохот, що страшно і згадати!.. (Г. Квітка-Основ'яненко); Море бушує, і ревуть хвилі, й лізуть на берег (М. Словник української мови у 20 томах
  6. бушувати — Ую, -уєш, недок. 1. Зухвало себе поводити: голосно говорити, розмахувати руками, заводити бійку. Не бушуй, а то менти припруться — спалять. 2. Шуміти, хвилюватись. Що ти бушуєш раніше часу: хай пройде час, все заспокоїться, тоді і вирішиш. Словник сучасного українського сленгу
  7. бушувати — див. вирувати Словник синонімів Вусика
  8. бушувати — БЕШКЕТУВА́ТИ (порушувати порядок, правила пристойності, супроводжуючи це галасом, сваркою, бійкою), ДЕБОШИ́РИТИ рідше, ДЕБОШУВА́ТИ рідко, ГАЛАБУ́РДИТИ діал.; БУШУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. бушувати — БУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бурхливо, навально виявляти якийсь рух, силу, переважно руйнівну. І від бурі, що бушує, і від грому.. шум такий і грохот, що страшно і згадати!.. (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  10. бушувати — Бушувати, -шую, -єш гл. 1) Бушевать. Не буйнії вітри в темнім лузі бушували. Дума. 2) Оковывать (колеса). Бушовані колеса. Словник української мови Грінченка