бурлити

Бурувати, вибурувати, забурувати, збурувати, побурувати, розбурувати, розбурити, бурхати, бурхнути, вибурхувати, вибурхати, збурхувати, збурхати, розбурхувати, розбурхати, буяти, вибуяти, збуяти, розбуяти, вирувати, завирувати, звировувати, звирувати, розвировувати, розвирувати, клектати, заклектати, зіклектати, поклектати, нуртувати, зануртувати, зінуртувати, рознуртувати, шумувати, вишумовувати, вишумувати, зашумувати, зшумовувати, зішумувати, пошумовувати, пошумувати, розшумовувати, розшумувати, див. піниться

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

бурлити — (утворювати вир у воді) вирувати, клекотіти, крутити, нуртувати, буяти, (виявляти збудження групою людей) клекотати, шуміти, кипіти. Словник синонімів Полюги
бурлити — бурли́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
бурлити — -ить, недок. Бурхливо, з шумом текти. Великий тлумачний словник сучасної мови
бурлити — БУРЛИ́ТИ, и́ть, недок. Бурхливо, з шумом текти. Чути, щось гуде, клекоче, бурлить, страшніше самого грому (Г. Квітка-Основ'яненко); Бурлила річка, котячи повні береги темно-жовтої, каламутної води (І. Франко); Бурлить у тілі кров: – Вперед, вперед! – нас кличе знов (М. Гірник). Словник української мови у 20 томах
бурлити — див. вирувати; лити Словник синонімів Вусика
бурлити — ВИРУВА́ТИ (про воду, течію тощо — утворювати вир, коловерть), КЛЕКОТА́ТИ, КЛЕКОТІ́ТИ, КРУТИ́ТИ, КРУТИ́ТИСЯ, КИПІ́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУРЛИ́ТИ, ШУМУВА́ТИ, ГРА́ТИ, СТУГОНІ́ТИ, БУРУВА́ТИ рідше, БУРУ́НИТИ рідше, БУРУ́НИТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
бурлити — БУРЛИ́ТИ, и́ть, недок. Бурхливо, з шумом текти. Чути, щось гуде, клекоче, бурлить, страшніше самого грому (Кв.-Осн., II, 1956, 473); Бурлила річка, котячи повні береги темно-жовтої, каламутної води (Фр. Словник української мови в 11 томах
бурлити — Бурлити, -лю, -лиш гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв. Словник української мови Грінченка