буянити
див. буйствувати
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буянити — буя́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- буянити — -ню, -ниш. Бешкетувати, сваритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- буянити — БУЯ́НИТИ, ню, ниш, недок., розм., рідко. Бешкетувати, сваритися. Він все буянив, колотився, скандалячи з своїми сусідами в кутку, в якому сидів (І. Багряний); * Образно. Чуєте? Буянить вода. З плескотом, з присвистом туркоче під вербами (В. Близнець). Словник української мови у 20 томах