1. Великий тлумачний словник сучасної мови

буянити

буя́нити

-ню, -ниш.

Бешкетувати, сваритися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буянити — буя́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. буянити — див. буйствувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. буянити — БУЯ́НИТИ, ню, ниш, недок., розм., рідко. Бешкетувати, сваритися. Він все буянив, колотився, скандалячи з своїми сусідами в кутку, в якому сидів (І. Багряний); * Образно. Чуєте? Буянить вода. З плескотом, з присвистом туркоче під вербами (В. Близнець). Словник української мови у 20 томах