буча

Значення в інших словниках

1. буча — Галас, крик, ґвалт, шарварок, веремія, содома; ЕВ. сварка, колотнеча. Словник синонімів Караванського
2. буча — -і, ж. 1》 Великий крик, галас, тривога. 2》 Сварка, колотнеча. 3》 Велика вода, бистрина. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буча — БУ́ЧА, і, ж., розм. 1. Великий крик, галас, тривога. На розі біля магазину господарчих товарів – знов натовп, шарварок, буча (О. Гончар). 2. Сварка, колотнеча. Словник української мови у 20 томах
4. Буча — Бу́ча іменник жіночого роду селище в Україні Орфографічний словник української мови
5. буча — (-і) ж.; гом. Активна лесбіянка. Відвертих "буч" (лесбіянка-чоловік) небагато, але справляють вони враження скоріш чогось екзотичного, ніж відразливого (ПіК, 2002, № 37). Словник жарґонної лексики української мови
6. буча — див. бійка; гамір; сварка Словник синонімів Вусика
7. буча — ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТ розм., ГВАЛТ розм., КРИ́КНЯВА розм., ЗИК розм., ОГРО́М діал., ЗА́КОЛОТ розм., ГАРМИ́ДЕР розм., БАЗА́Р розм., Я́РМАРОК розм., РЕ́ЙВАХ розм., КАГА́Л розм. Словник синонімів української мови
8. буча — Бу́ча, -чі, -чі, -чею; бу́чі, буч, бу́чам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. буча — БУ́ЧА, і, ж. 1. Великий крик, галас, тривога. Оришка забила бучу: — Як се так? Чого се так? (Мирний, IV, 1955, 209); Стара циганка збила бучу, розворушила всіх (Коцюб., І, 1955, 376). 2. Сварка, колотнеча. Словник української мови в 11 томах
10. буча — Буча, -чі ж. Шумъ, крикъ, тревога. Чуб. II. 4 34. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. К. ЧР. 198. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу. Ном. № 3516. Словник української мови Грінченка