1. Словник чужослів Павло Штепа

шум

1. баляс, галабурда, галас, гамір, гармідер, гогіт, гомін, грюк, гряк, гук, гугіт, гуп, гуркіт, гуркотня, гуркотнява, гуркотнеча, ґвалт, клекіт, стугін, торохнеча, торохнява, шарварок, ясиня, див. катавасія, кавардак, суматоха, сутолока, грохати

2. це див. піна, фермент

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шум — (надмірність різних звуків) гомін, шелест, (моря, річки) рокотання. Словник синонімів Полюги
  2. шум — (на юшці) піна, накип, шумовина, шумовиння; Р. вир; (листя) шелест, (води) клекіт, буркіт, (машин) гуркіт, стугін, стугіт, (полум'я) гуготіння, (між людей) Р. гамір, галас, буча; (сенсаційні пересуди) П. шелест, розголос. Словник синонімів Караванського
  3. шум — I шамкотіння, шамотіння, шамотня, шамотнява, шамрання, шамротання, шамротіння, шаркання, шаркіт, шаркотання, шаркотіння, шаркотня, шаркотнява, шарудіння, шархання, шелепання, шелепотання, шелепотіння, шелест, шелестіння, шелех, шемрання, шемріння... Словник синонімів Вусика
  4. Шум — Галас Неправильно-правильно
  5. шум — [шум] -му, м. (ў) -м'і, мн. шумие/шуми, шум'іў Орфоепічний словник української мови
  6. шум — Неупорядковані неперіодичні коливання вібратора. На відміну від музичних звуків, Ш. позбавлений точно визначеної висоти, тривалості і сили. Розрізняються: 1) суцільний за спектром, поширений на весь діапазон коливань 'білий' Ш.; 2) широкополосний... Словник-довідник музичних термінів
  7. шум — ШУМ¹, у, ч. 1. Сукупність різноманітних звуків, які швидко змінюються за частотою і силою; глухі звуки, що зливаються в одноманітне незлагоджене звучання. І від бурі, що бушує, і від грому, що так і розривається над головами, шум такий.. Словник української мови у 20 томах
  8. шум — шум 1 іменник чоловічого роду сукупність звуків шум 2 іменник чоловічого роду піна шум 3 іменник чоловічого роду танок етн. Орфографічний словник української мови
  9. шум — шум піна (ср, ст): Не забудь зняти шум з росолу (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. шум — (англ. noise) будь-яке втручання в процес комунікації на будьякій з її ділянок, що спотворюють зміст послання. широкий асортимент шум Економічний словник
  11. шум — I -у, ч. 1》 Сукупність різноманітних звуків, які швидко змінюються за частотою і силою; глухі звуки, що зливаються в одноманітне незлагоджене звучання. || Безладне звучання багатьох голосів; гомін, галас. || Різноманітні звуки якогось населеного пункту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. шум — I випадкові флуктуації фізич. величини, що можуть накладатись на корисний сигнал (який переносить потрібну інформацію), утруднювати його прийом; також накладені один на одного незалежні сигнали з різних джерел, напр. Універсальний словник-енциклопедія
  13. шум — нароби́ти шу́му. Привернути до себе загальну увагу, стати предметом обговорення, дискусій і т. ін. Уже перша збірка “Лірики”, видана ще в Славгороді, наробила шуму, принесла йому і славу, й гроші (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
  14. шум — ГУДІ́ННЯ (чого і без додатка — сукупність багатьох низьких протяжних звуків), ГУЛ, ГУК, ГУГОТІ́ННЯ, ГУ́ГІТ, ГУД, СТУГОНІ́ННЯ, СТУ́ГІН, ДУДНІ́ННЯ (глухе); РЕВІ́ННЯ, РЕВ, РЕ́ВІТ діал. (сильне); ПЕРЕГУ́Д (нерівномірне). Словник синонімів української мови
  15. шум — ШУМ¹, у, ч. 1. Сукупність різноманітних звуків, які швидко змінюються за частотою і силою; глухі звуки, що зливаються в одноманітне незлагоджене звучання. І від бурі, що бушує, і від грому, що так і розривається над головами, шум такий.. Словник української мови в 11 томах
  16. шум — Шум, -му м. 1) Пѣна, накипь при вареніи. Не вважай, що шум збігає, — на дні гуща буде. Ком. Пр. № 1193. 2) Мыльная пѣнящаяся вода. Вас. 169. 3) Пѣна отъ волнующейся воды, а потому также волненіе, водоворотъ. Хоч з мосту та в шум. Ном. № 2082. Словник української мови Грінченка