катавасія

Біганина, веремія, гармидер, заколот, квапанина, колотнеча, метушня, плутанина, розгардіяш, хапанина, шамотня, шарварок, шарпанина, див. суматоха, кавардак, суєта, сутолока

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катавасія — -ї, ж. 1》 Виконання церковних пісень двома хорами. 2》 розм. Розгардіяш, гармидер, метушня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. катавасія — Ірмос, який завершує ряд тропарів пісні канону Словник церковно-обрядової термінології
  3. катавасія — МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм. Словник синонімів української мови
  4. катавасія — катава́сія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. катавасія — див. сварка Словник синонімів Вусика
  6. катавасія — КАТАВА́СІЯ, ї, ж. 1. Виконання церковних пісень двома хорами. 2. розм. Розгардіяш, гармидер, метушня. Така паморочна катавасія тривала з тиждень (Мик., II, 1957, 374); Данько.. теж не забарився ув’язатися в загальну катавасію (Гончар, Таврія, 1952, 95). Словник української мови в 11 томах
  7. катавасія — КАТАВА́СІЯ, ї, ж. 1. церк. Виконання церковних пісень двома хорами. Катавасія походить від візантійської традиції сходження хористів з обох крилосів на середину храму для спільного співу (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. катавасія — Буча, веремія, ЗАМ'ЯТТЯ, метушня; ГАРМИДЕР, розгардіяш. Словник синонімів Караванського