1. Словник української мови Грінченка

буяк

Буяк, -ка

м.

1) = байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче. Мет. 92.

2) = бугай 1. Вх. Пч. II. 5. Гонить буяка на ярмак. Гн. І. 96.

3) мн. раст. Vaccinium uliginosum. Радом. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буяк — -а, ч., зах. Бугай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Буяк — (Bujak) Франтішек, 1875-1953, історик; професор Яґеллонського, Львівського та Варшавського унів.; член Пол. АМ і Пол. АН, дослідник соціально-економічної історії Польщі; ініціатор Щорічників соціальної та економічної історії; Дослідження колонізації Малопольщі, Галичина. Універсальний словник-енциклопедія