1. Словник української мови Грінченка

буян

Буян, -на

м. Непослушный, упрямый волъ. КС. 1898. VII. 46.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буян — буя́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. буян — -а, ч. Розбишака, хуліган. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буян — БУЯ́Н, а, ч., розм., рідко. Розбишака, бешкетник. І дійсно, через тиждень Ілько вже сидів у камері “срочних” між .. дрібними злодіями і буянами (В. Словник української мови у 20 томах
  4. буян — див. бешкетник; непокірний Словник синонімів Вусика
  5. буян — Розташована на пристані велика складська споруда для льону, сала або масла. Архітектура і монументальне мистецтво