буяк
буя́к
-а, ч., зах.
Бугай.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Буяк — (Bujak) Франтішек, 1875-1953, історик; професор Яґеллонського, Львівського та Варшавського унів.; член Пол. АМ і Пол. АН, дослідник соціально-економічної історії Польщі; ініціатор Щорічників соціальної та економічної історії; Дослідження колонізації Малопольщі, Галичина. Універсальний словник-енциклопедія
- буяк — Буяк, -ка м. 1) = байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче. Мет. 92. 2) = бугай 1. Вх. Пч. II. 5. Гонить буяка на ярмак. Гн. І. 96. 3) мн. раст. Vaccinium uliginosum. Радом. у. Словник української мови Грінченка