буяк
Буяк, -ка
м.
1) = байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче. Мет. 92.
2) = бугай 1. Вх. Пч. II. 5. Гонить буяка на ярмак. Гн. І. 96.
3) мн. раст. Vaccinium uliginosum. Радом. у.
Словник української мови Грінченка