буян —
буя́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
буян —
-а, ч. Розбишака, хуліган.
Великий тлумачний словник сучасної мови
буян —
БУЯ́Н, а, ч., розм., рідко. Розбишака, бешкетник. І дійсно, через тиждень Ілько вже сидів у камері “срочних” між .. дрібними злодіями і буянами (В.
Словник української мови у 20 томах
буян —
див. бешкетник; непокірний
Словник синонімів Вусика
буян —
Розташована на пристані велика складська споруда для льону, сала або масла.
Архітектура і монументальне мистецтво