Значення в інших словниках
-
буян —
буя́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
буян —
БУЯ́Н, а, ч., розм., рідко. Розбишака, бешкетник. І дійсно, через тиждень Ілько вже сидів у камері “срочних” між .. дрібними злодіями і буянами (В.
Словник української мови у 20 томах
-
буян —
див. бешкетник; непокірний
Словник синонімів Вусика
-
буян —
Розташована на пристані велика складська споруда для льону, сала або масла.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
буян —
Буян, -на м. Непослушный, упрямый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Словник української мови Грінченка