біакс

біа́кс

-у, ч.

Феритовий елемент у деяких запам'ятовувальних пристроях обчислювальних машин.

Значення в інших словниках

1. біакс — БІА́КС, а, ч., техн. Феритове осердя з двома отворами, осі яких взаємно перпендикулярні. Біакс використовувався у пристроях магнітної пам'яті, зокрема в деяких ЕОМ (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. біакс — біа́кс (від бі... і лат. axis – вісь) феритовий елемент (див. ферит) у деяких запам’ятовувальних пристроях обчислювальних машин.  Словник іншомовних слів Мельничука