біакс

БІА́КС, а, ч., техн.

Феритове осердя з двома отворами, осі яких взаємно перпендикулярні.

Біакс використовувався у пристроях магнітної пам'яті, зокрема в деяких ЕОМ (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. біакс — -у, ч. Феритовий елемент у деяких запам'ятовувальних пристроях обчислювальних машин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. біакс — біа́кс (від бі... і лат. axis – вісь) феритовий елемент (див. ферит) у деяких запам’ятовувальних пристроях обчислювальних машин.  Словник іншомовних слів Мельничука