біг
I -у, ч.
1》 Дія за знач. бігти 1-4).
З бігом часу — згодом, пізніше; в пізнішому розвитку подій.
2》 спорт. Вид фізичних вправ, що полягають у швидкому пересуванні доріжкою стадіону або в природних умовах пересіченою місцевістю і становлять головну складову частину легкої атлетики. Біг з перешкодами.
II див. Бог.
Великий тлумачний словник сучасної української мови