бігти
бі́гти
біжу, біжиш; мин. ч. біг, бігла, бігло; наказ. сп. біжи, біжімо, біжіть; недок.
1》 Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги.
|| розм. Поспішно йти кудись, до кого-, чого-небудь; поспішати, поспинатися, квапитися.
|| Поспішно відступати; утікати.
2》 перен. Швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому-небудь напрямі.
|| Швидко нестися в повітрі (про хмари, дим і т. ін.).
|| перен. Простягатися в далечінь довгою смугою, довгим рядом.
3》 перен. Швидко текти, плинути.
|| Швидко сипатися, насипатися.
4》 перен. Швидко минати, проходити, збігати в часі.
5》 перен. Шумуючи під час кипіння, виливатися, литися через вінця (краї) посуду; швидко витікати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови