бігунок
бігуно́к
I -нка, ч., тех.
1》 Рухома деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги.
2》 Рухомий контакт у трамблері, розподілювачі двигуна внутрішнього згоряння.
II -нка, ч., розм.
Те саме, що обхідний листок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови