бігунок

БІГУНО́К¹, нка́, ч., техн.

1. Деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги.

Механізм розподілу струму високої напруги складається з бігунка з електродом і розподільника – з електродами і контактними гвинтами (з наук. літ.).

2. Рухомий контакт у трамблері, розподільнику двигуна внутрішнього згоряння.

Щоб завести двигун, треба точно поставити новий трамблер (запам'ятати, в якому положенні був бігунок, і новий поставити так само) (з Інтернету).

БІГУНО́К², нка́, ч., розм.

Документ, що засвідчує відсутність заборгованості; обхідний листок.

Мій бігунок уже майже весь був підписаний, і залишився тільки один підпис (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бігунок — бігуно́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бігунок — I -нка, ч., тех. 1》 Рухома деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги. 2》 Рухомий контакт у трамблері, розподілювачі двигуна внутрішнього згоряння. II -нка, ч., розм. Те саме, що обхідний листок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бігунок — Нка, ч., студ. Документ із деканату, дозвіл на складання академзаборгованості. Для складання іспиту вам треба взяти бігунок з деканату.  Словник сучасного українського сленгу
4. бігунок — БІГУНО́К, нка́, ч., техн. Деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги. Механізм розподілу струму високої напруги [магнето] складається з бігунка з електродом і розподільника — з електродами і контактними гвинтами (Зерн. комбайни, 1957, 240).  Словник української мови в 11 томах