бігунки
БІГУНКИ́, і́в, мн.
Легкі дрожки або сани.
Сиджу на бігунках; на вибоях мене підкидає (М. Коцюбинський);
Через півгодини з двору виїжджає бричка, а за бричкою бігунки (В. Винниченко);
Партизанські господарники уважно і старанно збирали в дорогу новий загін. Виділили кращих коней і міцні сани-бігунки (Ю. Збанацький);
Зирк, аж їде обніжком полковник, буланим конем на бігунках (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)