бігунка
БІГУ́НКА¹, и, ж.
Жін. до бігу́н¹ 1, 2, 4.
Українська бігунка стала переможницею марафону на змаганнях у США (з газ.).
БІГУ́НКА², и, ж., розм.
Розлад шлунка, пронос.
Чогось бігунка напала (Сл. Гр.);
Сидів, після бою спочиваючи, немалий гурт мирославців, добре вже впевнених, що вражені бігункою вороги .. на обложене місто напасти не спроможуться (О. Ільченко);
* Образно. Учора переглянув свого “романа”. Справді, словесна бігунка, особливо де про себе пишу (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)