бігуни
БІГУНИ́, і́в, мн. (одн. бігу́н, а́, ч.), техн.
Спаровані камені для розтирання зерна, подрібнення каміння, глини і т. ін. у дробильній машині.
Подрібнення заповнювача можна проводити на бігунах або дробарках (з наук. літ.);
Глина вагонетками подається в бункер. Звідти вона потрапляє на бігуни, подрібнюється (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)