бігуни
БІГУНИ́, і́в, мн. (одн. бігу́н, а́, ч.), техн. Спаровані камені для розтирання зерна, подрібнення каміння і т. ін. в дробильній машині.
Глина вагонетками подається в бункер. Звідти вона потрапляє на бігуни, подрібнюється (Веч. Київ, 27.IV 1961, 1);
Подрібнення.. заповнювача можна провадити на.. бігунах або дробарках (Архіт. і буд., І, 1955, 20).
Словник української мови (СУМ-11)