бігунець
БІГУНЕ́ЦЬ¹, нця́, ч.
1. Зменш. до бігу́н¹ 1.
2. розм. Дитина того віку, коли вона починає самостійно ходити, бігати.
БІГУНЕ́ЦЬ², нця́, ч. Зменш. до бігу́н³.
Словник української мови (СУМ-11)БІГУНЕ́ЦЬ¹, нця́, ч.
1. Зменш. до бігу́н¹ 1.
2. розм. Дитина того віку, коли вона починає самостійно ходити, бігати.
БІГУНЕ́ЦЬ², нця́, ч. Зменш. до бігу́н³.
Словник української мови (СУМ-11)