бігунець
БІГУНЕ́ЦЬ¹, нця́, ч.
1. Зменш. до бігу́н¹ 1.
Бігунці біжать, ревунці ревуть, сухе дерево везуть (загадка).
2. розм. Дитина, яка починає самостійно ходити, бігати.
Маленькі бігунці.
БІГУНЕ́ЦЬ², нця́, ч.
Рухомий елемент на лінійці або на екрані, який указує на певне значення вимірюваної величини.
Щоб змінити швидкість повтору символу, перемістіть потрібним чином бігунець регулятора (з наук.-техн. літ.).
БІГУНЕ́ЦЬ³ див. бігунці́2.
БІГУНЕ́ЦЬ⁴, нця́, ч., розм.
Те саме, що бігу́нка².
У дітей часто спостерігається ураження підшлункової залози: з’являються різкий біль у животі, запори чи бігунець, знижується апетит, можливе блювання (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)