бігунок
БІГУНО́К¹, нка́, ч., техн.
1. Деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги.
Механізм розподілу струму високої напруги складається з бігунка з електродом і розподільника – з електродами і контактними гвинтами (з наук. літ.).
2. Рухомий контакт у трамблері, розподільнику двигуна внутрішнього згоряння.
Щоб завести двигун, треба точно поставити новий трамблер (запам'ятати, в якому положенні був бігунок, і новий поставити так само) (з Інтернету).
БІГУНО́К², нка́, ч., розм.
Документ, що засвідчує відсутність заборгованості; обхідний листок.
Мій бігунок уже майже весь був підписаний, і залишився тільки один підпис (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бігунок — бігуно́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бігунок — I -нка, ч., тех. 1》 Рухома деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги. 2》 Рухомий контакт у трамблері, розподілювачі двигуна внутрішнього згоряння. II -нка, ч., розм. Те саме, що обхідний листок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бігунок — Нка, ч., студ. Документ із деканату, дозвіл на складання академзаборгованості. Для складання іспиту вам треба взяти бігунок з деканату. Словник сучасного українського сленгу
- бігунок — БІГУНО́К, нка́, ч., техн. Деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги. Механізм розподілу струму високої напруги [магнето] складається з бігунка з електродом і розподільника — з електродами і контактними гвинтами (Зерн. комбайни, 1957, 240). Словник української мови в 11 томах