бігунок
Нка, ч., студ. Документ із деканату, дозвіл на складання академзаборгованості. Для складання іспиту вам треба взяти бігунок з деканату.
∗∗∗
Нка, ч., комп. Кнопка на лінійці прокрутки, за допомогою якої «перегортають» сторінки. А ти сторінки погортай через бігунок на панелі.
∗∗∗
Нка, ч. Застібка на «блискавці». Бігунок зламався на светрі.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бігунок — бігуно́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бігунок — I -нка, ч., тех. 1》 Рухома деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги. 2》 Рухомий контакт у трамблері, розподілювачі двигуна внутрішнього згоряння. II -нка, ч., розм. Те саме, що обхідний листок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бігунок — БІГУНО́К¹, нка́, ч., техн. 1. Деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги. Механізм розподілу струму високої напруги складається з бігунка з електродом і розподільника – з електродами і контактними гвинтами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- бігунок — БІГУНО́К, нка́, ч., техн. Деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги. Механізм розподілу струму високої напруги [магнето] складається з бігунка з електродом і розподільника — з електродами і контактними гвинтами (Зерн. комбайни, 1957, 240). Словник української мови в 11 томах