бігунок

БІГУНО́К, нка́, ч., техн. Деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги.

Механізм розподілу струму високої напруги [магнето] складається з бігунка з електродом і розподільника — з електродами і контактними гвинтами (Зерн. комбайни, 1957, 240).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бігунок — бігуно́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бігунок — I -нка, ч., тех. 1》 Рухома деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги. 2》 Рухомий контакт у трамблері, розподілювачі двигуна внутрішнього згоряння. II -нка, ч., розм. Те саме, що обхідний листок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бігунок — БІГУНО́К¹, нка́, ч., техн. 1. Деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги. Механізм розподілу струму високої напруги складається з бігунка з електродом і розподільника – з електродами і контактними гвинтами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. бігунок — Нка, ч., студ. Документ із деканату, дозвіл на складання академзаборгованості. Для складання іспиту вам треба взяти бігунок з деканату. Словник сучасного українського сленгу