бігунки
БІГУНКИ́, і́в, мн. Легкі дрожки або сани.
Зирк, аж їде обніжком полковник, буланим конем на бігунках (Збірник про Кроп., 1955, 6);
Сиджу на бігунках; на вибоях мене підкидає (Коцюб., II, 1955, 268);
Партизанські господарники уважно і старанно збирали в дорогу новий загін. Виділили кращих коней і міцні сани-бігунки (Збан., Ліс. красуня, 1955, 116).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бігунки — бігунки́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
- бігунки — -ів, мн. Легкі дрожки або сани. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бігунки — БІГУНКИ́, і́в, мн. Легкі дрожки або сани. Сиджу на бігунках; на вибоях мене підкидає (М. Коцюбинський); Через півгодини з двору виїжджає бричка, а за бричкою бігунки (В. Словник української мови у 20 томах
- бігунки — Бігунки, -ків м. мн. 1) Бѣговыя дрожки. 2) ? Чуб. VII. 396. Словник української мови Грінченка