біда
біда́
I -и, ж.
1》 Нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; нещастя, лихо.
|| Несприятливі, важкі умови, труднощі, неприємності.
|| у знач. присудк. сл. Погано кому-небудь, лихо, нещастя з кимсь.
На біду — на нещастя, на лихо.
2》 заст. Провина, шкода.
II -и, ж.
Двоколісний однокінний візок на одну або дві особи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови