білити
біли́ти
білю, білиш, недок., перех.
1》 Робити білим, покриваючи розчином крейди, вапна і т. ін.
2》 Доводити до білого кольору, вибілювати у воді й на сонці (полотно і т. ін.).
3》 Робити чистим, білим, умиваючись.
Великий тлумачний словник сучасної української мови