Великий тлумачний словник сучасної мови

біловидий

білови́дий

-а, -е.

Який має біле обличчя; білолиций.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. біловидий — білови́дий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. біловидий — БІЛОВИ́ДИЙ, а, е. Який має біле обличчя; білолиций. На ґанку все ще стояв щасливий Харитін, високий, тонкий, рівний станом, біловидий (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. біловидий — БІЛОВИ́ДИЙ, а, е. Який має біле обличчя; білолиций. На ганку все ще стояв щасливий Харитін, високий, тонкий, рівний станом, біловидий (Н.-Лев., III, 1956, 10).  Словник української мови в 11 томах