біловидий

БІЛОВИ́ДИЙ, а, е. Який має біле обличчя; білолиций.

На ганку все ще стояв щасливий Харитін, високий, тонкий, рівний станом, біловидий (Н.-Лев., III, 1956, 10).

Значення в інших словниках

1. біловидий — білови́дий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. біловидий — -а, -е. Який має біле обличчя; білолиций.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. біловидий — БІЛОВИ́ДИЙ, а, е. Який має біле обличчя; білолиций. На ґанку все ще стояв щасливий Харитін, високий, тонкий, рівний станом, біловидий (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах