білорогий

білоро́гий

-а, -е.

Який має світлі роги.

Значення в інших словниках

1. білорогий — білоро́гий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білорогий — БІЛОРО́ГИЙ, а, е. Який має білі роги. Отара білорогих баранців посунула до сонця (М. Хвильовий).  Словник української мови у 20 томах
3. білорогий — Білорогий, -а, -е Съ бѣлыми рогами. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213.  Словник української мови Грінченка