білорогий

білоро́гий

-а, -е.

Який має світлі роги.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білорогий — білоро́гий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білорогий — БІЛОРО́ГИЙ, а, е. Який має білі роги. Отара білорогих баранців посунула до сонця (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
  3. білорогий — Білорогий, -а, -е Съ бѣлыми рогами. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213. Словник української мови Грінченка